У Криворізькій гімназії № 94 відкрили меморіальну дошку Дмитрові Скрипнику

Смерть Дмитра стала справжнім потрясінням для його рідних, друзів і численних шанувальників гумористичного таланту. Він був людиною-оркестром, вражав зі сцени харизмою й артистизмом.

Але 6 червня 2023 року Дмитро пішов в «Азов», щоб мститися лютому ворогу.  Служив дронарем. Загинув 9 травня цього року, коли хлопці відбували на ротацію. Стендапу назавжди 27.

«Його тіло кілька днів не могли забрати, залишався на позиції. Поховали сина вже 17 травня. В цій школі він навчався з 1-го по 9-й клас. Дуже важливо, щоб нашого хлопчика тут знали і пам‘ятали. Щоб і діти, і їхні батьки знали, що наш син віддав своє життя за Батьківщину, за мирне життя», - каже мама  Героя, Наталія Скрипник.

Надзвичайно обдарований, Дмитро мріяв стати металургом, а опинився на сцені. Вступив до київського вишу, проте закінчити його не встиг.

«Він був світлим хлопцем, який постійно дарував тепло й усмішки. Його любили однокласники. Дмитро був невисокий на зріст, але з великим серцем. Свій гумор він переніс на сцену. У наших серцях він  назавжди залишиться як відверта і талановита людина», - каже заступниця директора 94-ї гімназії Наталія Щербина.

З-поміж інших Дмитра завжди вирізняла душевність у стосунках, -  згадує його побратим Станіслав з позивним «Берег».

«Коли я прийшов у підрозділ, Дмитро вже був там. Ми одразу з ним познайомились. Він був веселою людиною, з ним завжди було затишно, ми багато про що розмовляли. Це був справжній патріот – не на словах, а на ділі. Загинув на Донецькому напрямку. Нам усім так шкода», - говорить побратим.

У Дмитра Скрипника залишилися батьки, дружина й маленька донечка. Є ще сестра і брат, який теж воює за Україну.  І велике коло друзів, які прийшли сьогодні вшанувати його пам‘ять.

Ця меморіальна дошка - вже дванадцята у гімназії. Світла шана і низький уклін Герою за його самопожертву!