100 років по геноциду. Запаліть свічки пам'яті по безневинно замучених голодом

ПАМ'ЯТЬ
27.11.21 - 9:51

Нині в Україні вшановують пам'ять мільйонів жертв трьох голодоморів в Україні. Наймасштабнішим з них був голодомор 1932-1933 років.

Голодомор в Україні визнаний геноцидом на законодавчому рівні і в судовому порядку. Історики називають причиною голоду репресивну політику хлібозаготівлі, яку провадила комуністична влада. Таким чином хотіли упокорити незадоволених більшовицькою владою українців, остаточно ліквідувати спротив режиму та боротьбу за відродження власної державності.

 

Від Голодомору в Україні померли мільйони людей. Щодо точних цифр заморених голодом, досі точаться суперечки істориків.

 

Термін "геноцид" - "народовбивство" - ввів у 1944 році польський юрист Рафаель Лемкін. А у 1953 році він публічно назвав "винищення української нації" "класичним прикладом геноциду".

Голодомор визнали геноцидом українців 16 держав: Австралія, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, США, Угорщина, Португалія, а також Ватикан як окрема держава. Ще вісім країн засудили Голодомор як акт винищення людства або вшанували пам'ять мільйонів знищених голодом українців.

 

дівчинка

В Україні ведуть Єдиний реєстр жертв Голодомору.

Територією Голодомору була вся територія радянської України, а також території проживання українців за її межами - Поволжя і Кубані. Масовий голод був також у Білорусі, на Південному Уралі, в Західному Сибіру і Казахстані. У Росії на регіони з найвищими втратами від голоду припадає 6% чисельності сільського населення та 1% території, тоді як в Україні - 41% населення та 34% території, твердить Інститут демографії.

 

Жертви голоду. Харків, 1933 р

Найбільше українців загинули у сучасних Харківській, Київській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Дніпропетровській, Житомирській, Вінницькій, Одеській області, Молдові (частина якої тоді була в УРСР) та Чернігівській області.

 

Близько 81% загиблих від голоду в Україні були українцями, 4,5% - росіянами, 1,4% - євреями та 1,1% - поляками. Серед жертв було також багато білорусів, болгар та угорців. Голоду зовсім не було на українських землях Галичини, Волині, Західного Поділля, які у 1932-1933 роках входили до складу Польщі, а також Буковині, яка була в Румунії, та у чехословацькому на тоді Закарпатті. Голод мало торкнувся Криму, який тоді належав до РСФСР.

 

 

Закон про 5 колосків. У серпні 1932 року під приводом того, що розкуркулені селяни та "інші антисоціальні елементи" розкрадають вантажі з товарних поїздів та колгоспне і кооперативне майно, Сталін запропонував новий репресивний закон про охорону державного майна.

Закон передбачав за такі порушення розстріл з конфіскацією майна, а за пом'якшувальних обставин - 10 років ув'язнення. Засуджені не підлягали амністії. За каральним документом закріпилася народна назва "закон про п'ять колосків", оскільки винним у розкраданні державного майна фактично був кожен, хто без дозволу зібрав на колгоспному полі кілька колосків пшениці.

За перший рік дії нового закону за ним засудили 150 тисяч людей. Закон діяв до 1947 року, однак пік його застосування припав саме на 1932-33 рр.

 

 

Запаліть сьогодні о 16.00 свічки пам'яті на своєму підвіконні, згадайте своїх прадідів, рідних, земляків, безневинно й страшно замучених комуністичним режимом. 

 

«Дізнавайтесь про новини міста першими! Підписуйтесь на наш Telegram!»

Читайте також: