"Кривий Ріг в усьому нам першим підставив плече", - мешканці звільненої Кочубеївки на Херсонщині

СПЕЦРЕПОРТАЖ
09.06.22 - 17:26

Херсонська область - гаряча зона російсько-української війни. Частина регіону, включно з обласним центром, тимчасово окупована. Десятки населених пунктів біля кордонів Дніпропетровщини вже звільнені від загарбників потужними частинами ЗСУ.

Подальше життя цих сіл цілком залежить від допомоги Кривого Рогу. І це важливий сектор роботи Військової адміністрації міста. Разом з її представниками, знімальна група "Рудани" вирушила на Херсонщину, щоб дізнатися, як живуть там громади і чим їм допомагає Кривий Ріг.

 

Люди тут звикли жити під звуки артилерії. Як експерти, на слух відрізняють "прильот" від "відльоту". Але попри все, не втрачають оптимізму. Кажуть, після того, що пережили, годі лякатися. Жителі Херсонщини знають, що таке окупація так званих "визволителів", які дивувалися асфальту, інтернету та навіть унітазам.

 

"Росіяни з сільради забрали всі електрочайники, а платформи залишили. Може, вони їх на плиту хотіли ставити, не знаю... Дивувалися багато чому! Вони говорили: "У вас село таке красиве". А ті, хто ходив по хатах, казали: "Як ви можете? Ми вісім років воюємо, а ви так собі дозволили жить". Дивувалися, що унітази в хатах", - ділиться пережитим Людмила Костюк, голова Кочубеївської сільської ради.

 

До Кочубеївської сільради входить 14 населених пунктів. Нині всі вони - під контролем ЗСУ. Жителі намагаються отямитися від двох тижнів окупації. Втім, нагадування про ворога залишились всюди: дірки у стінах, мотлох, пакування від російських сухпайків.

 

Виганяли рашистів із сіл українські військові. Відступаючи, ворог не шкодував набоїв. Тож тепер налагодити життя у звільнених громадах - місія не з простих. Представники Військової адміністрації Кривого Рогу, за завданням Олександра Вілкула, тут працюють постійно. Кожна поїздка - небезпечна, але криворіжці без вагань прийшли на допомогу жителям звільнених сіл.

 

"Продукти, медикаменти, лікування, вода, постачання електроенергії, кабельна продукція, генератори, техніка - все, щоб відновити життя в цих жахливих умовах. Під керівництвом начальника військової адміністрації тут створено штаб, який працює цілодобово - разом зі старостами, головами, разом із людьми, які повертаються сюди. Хто хоче, хто може", - каже Вікторія Третяк, заступниця начальника Військової адміністрації Кривого Рогу.

 

Від гуманітарних питань - до відновлення інфраструктури, газо- й водопостачання. Повертати життя у ці громади і віру людей у невідворотність справедливості випало криворіжцям.

 

"Головне завдання, яке стояло перед нами, - на звільнених територіях повинні діяти закони України. Наразі ми виконуємо функції соціального забезпечення населення, відновлення пенсійних виплат для людей, які залишилися тут. Бо більша частина - в Кривому Розі", - розповідає Сергій Жеребило, заступник начальника Військової адміністрації Кривого Рогу, молодший сержант ЗСУ.

 

Село Орлівка розташоване в безпосередній близькості від нинішніх позицій окупантів. Їхні "автографи" тут на кожному кроці: у розбитих вщент стінах будинків, у сумнозвісних касетних боєприпасах на подвір"ях, у гучних звуках артилерії.

 

"Стріляють наосліп, аби куди поцілити. І постраждалі є, і поранені, і загиблі серед цивільних людей. Тут зона активних бойових дій, постійно тривають артобстріли", - зауважує Сергій Жеребило.

 

 

Постраждалих мешканців організовано відправляють до Кривого Рогу. Багатьом із них повертатися буде нікуди. За час війни росіяни знищили близько 40 будинків лише в самій Орлівці. З кінця березня це село, як і решта звільнених населених пунктів Херсонщини, перебуває фактично на повному забезпеченні Кривого Рогу.

 

"Криворіжці першими підставили нам плече. Навіть ще до ухвали будь-яких офіційних розпоряджень. Вже з 28 числа ми тісно співпрацювали. Перше болюче питання було електропостачання. Навіть не думала, що так оперативно його вирішать. Але завдяки вашим фахівцям, змогли зробити. Ми вже думали, хоч би за місяць полагодити, та не минуло й двох тижнів, як було відновлено світло. Звідти і водопостачання, і гуманітарна допомога, і продукти, і медикаменти, і пально-мастильні матеріали, і генератори. Та будь-яке питання, з яким ми зверталися, нам завжди допомогали", - дякує Криворізькій ВА Людмила Костюк.

 

"Були б, напевне, й досі в окупації, якби не криворіжці. Молодці хлопці. Ми їм дуже вдячні - плакали, коли вони прийшли. Ви навіть уявити не можете", - розчулено оповідає Людмила Чердінцева, сімейна лікарка Кочубеївського центру первинної медичної допомоги.

 

І хоч життя цих людей поки ще не можна назвати стовідсотково безпечним, вони вірять у Перемогу. Кажуть, воліють забути ті тижні в тісних обценьках "руського миру" як страшний сон.

 

«Дізнавайтесь про новини міста першими! Підписуйтесь на наш Telegram!»

Читайте також: