Не витримало серце. У Дніпрі попрощалися з Геннадієм Писаренком, який помер при перевезенні загиблого бійця

ЖАЛОБА
12.11.21 - 15:32

У Дніпрі сьогодні попрощалися з Геннадієм Писаренком, який помер під час транспортування на Львівщину тіла Віталія Павлиська, загиблого піхотинця окремої механізованої бригади імені короля Данила.

Військовослужбовець пошукового відділення «Евакуація 200», молодший сержант Геннадій Писаренко 9 листопада віз тіло хлопця на батьківщину. Він зупинив автомобіль біля міста Пирятин Полтавської області, бо йому стало погано.

 

Вийшовши з машини, чоловік знепритомнів і помер на місці. За версією лікарів, причиною стала гостра серцева недостатність.

 

Геннадія провели його в останню путь рідні, побратими, колеги, друзі у Дніпрі, звідки він був родом.

 

Не інакше як янголом віднині називають Геннадія Анатолійовича всі, хто його знав. З початку російсько-української війни патріот, не потрапивши через травми до бойового підрозділу, активно зайнявся гуманітарною підтримкою перших добровольців. Оперативно доставляв воїнам волонтерську допомогу на фронт, брав участь у формуванні батальйонів «Січеслав» та «Дніпро-1». Із волонтерської діяльності Геннадій Писаренко обрав найважчу місію — пошук, ексгумацію та транспортування до місць поховання загиблих захисників. До 2018 року він допомагав на добровільних засадах, а згодом підписав контракт із групою «Евакуація 200» Цивільно-військового співробітництва ЗСУ. 

 

"Ми забирали тіла з позицій, розбитих бліндажів, не один десяток разів виходили на нейтральну смугу, а також везли загиблих українських фронтовиків з Донецька, Луганська та інших міст, — розповів побратим Геннадія, Олександр. — Це величезне навантаження, але найважче — віддавати сина батькам". 

 

"Геннадій був дуже релігійною людиною. Міг легко збадьорити й поліпшити настрій. Чудово кашоварив", — розповідає його побратим, козак Микола. 

 

У козацькому братерстві вони разом об’єдналися ще до війни. Геннадій Писаренко обіймав посаду обозного у Новокодацькій сотні Кодацької паланки Війська Запорозького низового. 

 

"Він пішов з життя, як справжній заступник — під час несення служби народові, — каже доброволець Олександр. — Я досі згадую, як у 2015 році на блокпост Геннадій привіз багато джерельної води, яка нам стала порятунком".

 

Господь рано забрав Геннадія до себе — за місяць йому мало виповнитися 53. Салютна група вдарила трьома залпами попід небосхил, вшановуючи сина України. А після цього над дніпровими степами загуркотіли козацькі гармати...

 

Джерело - Армія.інформ.

 

«Дізнавайтесь про новини міста першими! Підписуйтесь на наш Telegram!»

Читайте також: