Переможний травень. Блок Вілкула «Українська перспектива» привітав ветерана-фронтовика Матвія Карпицького

Депутатка Тернівської районної у місті ради Наталя Литвин сердечно привітала Матвія Огійовича з 76-ою річницею Великої Перемоги, вручила Вітальний лист від Олександра Вілкула і продуктовий набір.

Матвій Огійович поділився сімейним фотоархівом, розповів гостям про те, що пережив на важких воєнних дорогах і що хотів би передати молодому поколінню.

"Знайомлячись із біографіями ветеранів, я щоразу дивуюся, якими молодими їх "наздогнала" війна, - каже Наталя Литвин. - Ось і Матвій Огійович був призваний до лав Червоної Армії зовсім юним, 17-річним. Але він знав, що йде захищати Батьківщину, свій будинок, свою сім'ю. І він зумів стати справжнім бійцем, подолати всі випробування, яких на фронтах йому випало чимало".

Після навчання в резервній частині, рядового-зв'язківця відправили на Сталінградський фронт. Брав участь у війні з Фінляндією, звільняв від нацистських загарбників міста України, Польщі, брав Берлін. Закінчив війну в травні 1945 року, коли йому було всього двадцять років.

Серед бойових нагород ветерана - орден "Червоного Прапора", орден "Вітчизняної війни II ступеня", медаль «За відвагу».

Військова служба старшини Матвія Карпицького тривала цілих 30 років. Він служив у Чехословаччині, Угорщині, Дагестані. Як каже його дружина Галина Никифорівна, весь кітель чоловіка завішаний нагородами, і це - гордість родини.

Утворилася їхня сім'я 20 років тому: на ту пору Матвій Огійович був удівцем після першого шлюбу, Галина Никифорівна теж втратила першого чоловіка. І свій новий спільний дім це подружжя наповнило теплом і турботою. Стали рідними людьми їхні діти: дві доньки Матвія Огійовича і троє дітей Галини Никифорівни. Всю сім'ю об'єднує віра в Бога, прагнення жити чесно, робити добро і допомагати людям, які потребують підтримки.

"Коли всім відомі слова «головне, щоб не було війни» кажуть ветерани-фронтовики, вони набувають особливого змісту, - підкреслює Наталя Литвин. - Ветерани вчать нас сприймати мир на рідній землі як цінність, за яку тепер відповідає наше покоління. І ми, нащадки переможців, вдячні нашим ветеранам за цю науку. Ми ніколи не забудемо свою історію. Сьогодні ми багато працюємо в ім'я щасливого майбутнього нашого рідного міста, наших дітей. Але ми завжди пам'ятаємо, завдяки кому живемо під мирним, безхмарним небом. Спасибі за ваш військовий подвиг, наші шановні ветерани. Зі святом Великої Перемоги вас і все наше улюблене місто!"