Пішов Майстер. Помер відомий криворізький фотохудожник Борис Косигін
Народився Борис Васильович 1934 року в Ростові-на-Дону. У 1940 році, після смерті батька, вони з мамою переїхали до Кривого Рогу. Після школи закінчив три курси Криворізького гірничорудного інституту на геологічному факультеті. Родина жила в скруті, тож не довчився і пішов заробляти на шахту «Гігант», де і пропрацював 10 років бурильником. Після травми ноги, за порадою товариша, вирішив спробувати свої сили в якості професійного фотокореспондента.
Спроба виявилась вдалою - і Кривий Ріг отримав високопрофесійного фотомайстра.
Майже 40 років Борис Васильович пропрацював фотокореспондентом газети «Червоний гірник». Він був не просто кореспондентом, а фотохудожником надзвичайно високого рівня, з іскрою Божого дару. Його роботи - це симбіоз професійної майстерності, глибокого психологізму й любові до людей.
Колеги й друзі цінували його невгамовний характер, чуйність, відмінне почуття гумору, людяність і доброзичливість.
Косигін був повним кавалером міської відзнаки «За заслуги перед містом». У його скарбниці нагород - дипломи міжнародних і всесоюзних фотовиставок. Роботи криворіжця представляли нашу країну в Будапешті, Брюсселі, Ганновері. Борис Васильович співпрацював з інформагентствами ТАСС і РАТАУ. Його фотознімки регулярно розміщували у центральних газетах, в журналах «Радянське фото», «Робітниця».
Наш колега неодноразово ставав переможцем фотоконкурсів, брав активну участь у роботі над фотоальбомами про Кривий Ріг. Його світлинами ілюстровані енциклопедичне видання «Дніпропетровська область», «Путівник по Кривому Рогу», фотоальбом «Дніпропетровщина».
"Я щаслива людина, - зізнавався Борис Васильович в інтерв'ю. - Мені пощастило з роботою. Адже зараз багато різних видань з'явилося, і влаштуватися туди на роботу фотографом не та вже й складно. А в мій час в місті була одна газета «Червоний гірник» і працювало у ній всього два фотокори, одним з яких багато років був я. Також я вважаю, що мені дуже пощастило з родиною - з дружиною, сином і онуками".
І це щира правда. Борис Косигін виховав собі гідну зміну - своє життя з об'єктивом пов'язали його син Сергій та онука Валерія.
Світлий спогад про цю душевну людину залишиться в думках тисяч криворіжців, які й донині у своїх сімейних архівах зберігають пожовклі випуски «Гірника», де уважний погляд Бориса Васильовича зафіксував їхніх рідних, вписавши імена й обличчя в історію Кривого Рогу.
Редакція ТРК Рудана висловлює свої глибокі співчуття рідним Бориса Косигіна.
«Дізнавайтесь про новини міста першими! Підписуйтесь на наш Telegram!»
Прощавай, ґуру моди! Помер всесвітньо відомий кутюр'є Карл Лаґерфельд
З піснею по життю. Не стало Олександра Огнівця – шанованого у Кривому Розі музиканта
Самогубство? Несподівано помер відомий український боксер Володимир Вірчис