Торік в інтернеті шахраї "кинули" 41 тисячу українців. Поради, як не стати жертвою

КОРИСНО
16.01.21 - 11:05

Торік до кіберполіції щодо випадків шахрайства звернулись більше 41 000 громадян. Понад 80% повідомлень стосувалися шахрайських дій у віртуальному просторі. Найбільш розповсюдженими схемами аферистів були продаж неіснуючих товарів, телефонні шахрайства, фішингові ресурси, - інформує департамент кіберполіції.

У таких випадках аферисти вимагали передплату за товар, однак після отримання грошей блокували покупців.

 

Не менш поширеними у 2020 році були телефонні шахрайства. Зловмисники видавали себе за працівників банку або представників мобільного оператора. У розмовах повідомляли про нібито блокування картки або ж про отримання доступу до банківського рахунку сторонніми особами. Аферисти випитували конфіденційні дані, зокрема термін дії картки, PIN-код та СVV-код, коди банків та мобільних операторів. Згодом зібрану інформацію вони використовували для привласнення грошей із банківських рахунків. 

 

Ще одна популярна афера – дзвінки від імені правоохоронців або лікарів за схемою «ваш родич потрапив у ДТП». 

 

Поширеними схемами аферистів також були створення фішингових ресурсів, схожих на популярні Інтернет-магазини, банківські установи або організації. Основне завдання таких сайтів – викрадення логінів і паролів або ж отримання банківських даних для привласнення грошей. Так, наприклад, зловмисники роблять розсилки нібито від імені банку із посиланням на фішинговий ресурс, де просять ввести персональні дані «для перевірки». 

 

Також у 2020 році набули популярності шахрайські схеми, замасковані під сервіси доставки платформ оголошень. У такому випадку злодії розміщували оголошення про продаж товарів і для обговорення деталей пропонували перейти у месенджери. Туди покупцям надсилали фальшиві накладні для сплати або посилання на фейковий ресурс, де потрібно оформити доставку. Однак врешті оплата надходила не на платформу оголошень, а на картку шахрая.

 

Поради кіберполіції: як себе убезпечити?

 

не передавайте нікому дані своєї банківської картки (особливо CVV-код та пін-код), адже працівники банку ніколи не запитують таку інформацію; 

 

для безпечного онлайн-шопінгу використовуйте лише перевірені ресурси та обирайте післяплату; 

 

у разі купівлі на платформі оголошень, обговорюйте деталі угоди тільки в чаті цієї платформи і не переходьте в сторонні месенджери; 

 

зверніть увагу, що сайти, які приймають онлайн-платежі, мають бути захищеними, для цього в назві адреси вони мають містити https:// та значок «замочок»;

 

уважно перевіряйте правильність назви необхідного сайту. Один непомітний символ на панелі адреси може означати, що ви потрапили на фішинговий сайт;

 

не переходьте за сумнівними посиланнями. 

Фото з сайту кіберполіції та мережі Інтернет.

«Дізнавайтесь про новини міста першими! Підписуйтесь на наш Telegram!»

Читайте також: