Втратила ногу, але не мужність. Ветерана АТО Ольгу Бенду нагородили в Берліні за захист прав людини

Вручення почесної відзнаки за захист прав людини відбулося в Музеї Берлінського муру на знаменитому Checkpoint Charlie. Медаль Ользі вручав депутат Бундестагу, член українсько-німецької групи дружби, лідер ХДС Берліна Кай Вегнер.

Ольга стала першою українкою в історії, яка отримала цю почесну нагороду. Вона знайшла її завдяки виданню Українського інституту національної пам’яті - книзі «Дівчата зрізають коси», до якої увійшла історія Ольги Бенди.

«Після  першого вибуху  я просто залишилася  лежати на підлозі. Вікно  теж замуроване. Я намагаюся  вибратись, але через те ліжко  не можу вийти з кімнати. Я почала  кричати і кликати на допомогу. Хлопці  після першого вибуху вибігли і поховались  у погріб. І я почула другий «вихід». І вже всередині було якесь відчуття, що воно до мене летить. Впала на  землю, згрупувалася, знала, що треба максимально притиснутись до підлоги... І думаю: «Мабуть, це все. За  першим разом прокинулась, а другий — куди вже...» Я ж уже знаю, що коли від хлопців за 5-6 метрів падає,  вони від осколків стають як сито, а тут — зовсім поряд. Сказати, що було страшно, — це нічого не сказати. Дуже страшно... І потім почула голос побратима — він кричав,  шукав мене. Я якось таки перелізла через те ліжко. Він спитав мене, де болить, я відповіла, що болить нога. І втратила свідомість. Прийшла до тями, коли мені джгутом перетягували ногу. Що її ампутували, я дізналась уже в Покровську, у шпиталі. Я попросила поправити ногу, а мені сказали: «Яку ногу? В тебе її вже немає». Потім розкрили мене... А я боялася поворушити ногою — що лівою, що правою... А коли розкрили — побачила, що вона перебинтована і її там немає. Я навіть не пам’ятаю, які були емоції. Просто плакала. Мені  було прикро, було боляче. Не стало ноги — як це?!»

«Берлін відзначає героїв сучасної війни з Росією авторитетною міжнародною премією імені доктора Райнера Гільдебранда у галузі захисту прав людини, – написала на своїй сторінці у Фейсбук дружина Надзвичайного та Повноважного Посла України у ФРН Андрія Мельника пані Світлана Мельник. - Висока комісія вирішила присудити цю нагороду Ользі, відзначаючи її боротьбу за свободу та незалежність України».

Ольга Бенда пішла на війну, коли її маленькому сину Дмитрику було ледь більше року. У складі 72-ї окремої механізованої бригади у жовтні 2016 року розпочала службу в Авдіївці. Була кухарем. Трагічний випадок із Олею трапився 14 травня 2017 року – на День матері. Тоді ворог вдосвіта почав обстрілювати українські позиції. Один із снарядів упав біля самісінької стіни будівлі, в котрій перебувала дівчина. Вона не пам’ятає, що далі відбувалося – отримала контузію, струс головного мозку, численні забиття м’яких тканин та втратила ногу, вберегти коліно вдалося лише завдяки тому, що жінка займалася спортом і мала міцні м’язи.

А вже 2019 року Ольга Бенда подолала дистанцію Марафону морської піхоти Marine Corps Marathon. Українка стала не лише першою дівчиною в складі команди, яка представляла нашу державу, а й єдиною учасницею серед бійців, які бігли марафон з протезом на нозі.

Довідково. Премія була заснована в 2004 році на честь відомого німецького борця за права людини, учасника антифашистського руху спротиву Райнера Гільдебрандта його вдовою Олександрою Гільдебрандт, директоркою Музею Берлінського Муру. Саме Олександра розмістила на фасаді музею ще у березні 2015 р. величезний плакат у формі прапора України з надписом російською та англійською мовами: «Владимир Путин, умерьте ваши геополитические амбиции и дайте свободу всей Украине».