Яка ти квітка? Хто ти з кіноперсонажів? Як у соцмережах маніпулюють наївністю користувачів

СОЦІУМ
19.10.21 - 16:13

Ви натрапляли у своїх Facebook-стрічках на дописи з закликами поставити "+", бо так буде видно, хто бачить текст автора, адже "безсовісний алгоритм Facebook приховує від нас дописи друзів"? Чи пропозиції скопіювати текст допису, адже саме він забороняє Цукербергу використовувати наші дані (фото, тексти тощо).

Хвиля таких флешмобів стала однією з найбільш масових. Кумедно, що до неї доєдналося багато лідерів суспільної думки з великими аудиторіями: піарники, медійники, політтехнологи, депутати, політики, власники бізнесу. Раз вони публікують, значить в цьому є сенс. Багато хто спочатку поставив "+", щоб показати, що бачить допис. Потім сам його опублікував.

 

 

Флешмоб, в якому користувачі соцмережі в своїх дописах забороняли Facebook використовувати свої дані, поширювався ще раніше, в червні 2012 року, а також в 2009-2010 роках. Це далеко не перший такий флешмоб і він не є винятково українським явищем. Вперше про схожі пости як про фейк розповів американський телеканал ABC News в листопаді 2012 року.

 

 

 

Справа в тому, що просто мати базу даних з соціально-демографічними характеристиками вже давно недостатньо. Після скандалу, Facebook обмежує доступ до даних про своїх користувачів навіть у рекламних кабінетах. А зростаючий рівень конкуренції за голови людей збільшує попит на все деталізованіші дані. Це й породжує інструменти, які збирають дані в обхід соціальної мережі.

Фейки та маніпуляції найкраще працюють тоді, коли включають емоцію. Потрібно знати, на що саме реагує людина, чим переймається. І що детальнішою буде така інформація, то ефективнішою стане маніпуляція. І такі дані потрібно збирати про сотні тисяч користувачів. Тобто ручний перебір та аналіз дописів у стрічці – не найпростіший варіант. От маніпулятори і вигадують різні інструменти, які дозволять додати емоційної специфіки до зібраних баз та створити нові. Завдання – зібрати дані і прив’язати їх до емоційної специфіки людини – на що краще реагує, що ігнорує. 

 

Одним із найефективніших інструментів збору таких даних в Facebook були та є тести. "Хто ти з членів королівської родини?", "Хто ти з героїв фільму "Москва сльозам не вірить?" чи "Яка ти квітка?". Варіантів тисячі. Проходячи їх, користувач Facebook не тільки дає доступ платформі до своїх даних та даних своїх друзів в соціальній мережі. До цього додаються емоційні характеристики, які і потрібні для ефективного маніпулювання. Залежно від того, який тест обирає користувач, він відносить себе до відповідного сегменту. 

 

Такі флешмоби ще й паразитують на алгоритмі соціальної мережі – дописи з великою кількістю коментарів показуються більшій аудиторії. Тобто за одну хвилю такого флешмобу можна зібрати дані про велику кількість людей. Одночасно ці дані можуть збирати та використовувати кілька вигодоотримувачів. До того ж, одразу формується база людей з мінімальною інформаційною гігієною, а їм задурювати голову легше.

 

Великою популярністю користуються флешмоби про допомогу. Популяризація теми онкології, допомога малому бізнесу чи навіть самому Facebook.

 

 

Деякі з флешмобів можуть виникати незалежно від маніпуляторів. А користувачі Facebook вчергове опиняються перед вибором – обмінювати дані про себе на сумнівну розвагу чи ні. Проте варто знати ціну, яку доведеться заплатити.

 

 

Джерело - УП.

 

«Дізнавайтесь про новини міста першими! Підписуйтесь на наш Telegram!»

Читайте також: