Жив із посмішкою. У Кривому Розі поховали молодого Героя Дениса Купінського

Після випуску із політехнічного фахового коледжу КНУ, де Денис здобував фах помічника машиніста, у житті юнака була строкова служба. З армії міг повернутися додому, але настав буремний лютий 2022-го. Хлопець не схотів лишитися осторонь, коли по українській землі крокує ворожа армія. Вже у березні наш земляк вирушив на передову. На той час йому лиш нещодавно виповнився 21 рік.

«Денис був хорошим студентом та чудовим другом, - каже його одногрупник Руслан. – Активний, займався акробатикою, брав участь у різних заходах, товариський. Дуже жаль, що війна забирає найкращих…»

Віталій, побратим воїна, бідкається, що саме потрапив до лікарні, і не бачив Дениса востаннє у той страшний день, коли ворог відібрав його життя… Згадує криворіжця як життєрадісну людину, на яку завжди можна було покластися.

«Він жив із посмішкою. Поряд з ним завжди ставало радісно. На труднощі не зважав взагалі, - розповів Віталій. – Ми разом стріляли з гранатомета, так Денис уразив ціль з першого пострілу. Меткий був, сміливий…»

Його вміння оцінили: на передовій Денис був стрільцем-помічником гранатометника, належав до 129-ї бригади. Останній бій прийняв під Авдіївкою на Донеччині.

Віктор Олексійович, дідусь воїна, важко добирає слова.

«Золота дитина була… Добрий, щирий. Добровільно пішов боронити рідну землю. Як і його батько, якого не хотіли брати, так він три тижні ночував під військкоматом…»

У загиблого Дениса Купінського залишилися батьки та сестра. Лише місяць він не дожив до 23-го дня народження.

Героя нагородили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня посмертно. Низький уклін, незламний солдате! Вічна шана твоєму подвигу!