Цього дня народився український письменник Василь Стус

За власні переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури Стус зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув.

1959 року закінчив навчання з червоним дипломом, три місяці працював учителем української мови й літератури в селі Таужне Кіровоградської області, після чого два роки проходив службу в армії на Уралі. Під час навчання і служби почав писати вірші. Тоді ж відкрив для себе німецьких поетів Ґете і Рільке; переклав близько сотні їхніх творів.

У вересні 1965, під час прем'єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», у кінотеатрі «Україна» в Києві взяв участь в акції протесту.

Стус разом з Іваном Дзюбою, В'ячеславом Чорноволом, Юрієм Бадзьом закликав партійних керівників і населення столиці засудити арешти української інтелігенції, що стало першим громадським політичним протестом на масові політичні репресії в Радянському Союзі у післявоєнний час. За участь у цій акції його відрахували з аспірантури.

12 січня 1972 року — перший арешт; впродовж майже 9 місяців поет перебував у слідчому ізоляторі. Саме тоді було створено збірку «Час творчості».

На початку вересня 1972 київський обласний суд за звинуваченням в «антирадянській агітації й пропаганді» засудив Василя Стуса до 5 років позбавлення волі і 3 років заслання.

Повернувшись восени 1979 року до Києва, приєднався до Гельсінської групи захисту прав людини. Заробляв на життя, працюючи робітником на заводі. У травні 1980 був знову заарештований, визнаний особливо небезпечним рецидивістом і у вересні засуджений на 10 років примусових робіт і 5 років заслання.

Помер у таборі Кучино Пермського краю Росії 4 вересня 1985 року. Перепохований у листопаі 1989 року на Байковому цвинтарі у Києві.

Василь Стус – автор збіок віршів «Круговерть», «Зимові дерева», «Веселий цвинтар», «Час творчості», «Палімпсести».