Торік в інтернеті шахраї "кинули" 41 тисячу українців. Поради, як не стати жертвою
У таких випадках аферисти вимагали передплату за товар, однак після отримання грошей блокували покупців.
Не менш поширеними у 2020 році були телефонні шахрайства. Зловмисники видавали себе за працівників банку або представників мобільного оператора. У розмовах повідомляли про нібито блокування картки або ж про отримання доступу до банківського рахунку сторонніми особами. Аферисти випитували конфіденційні дані, зокрема термін дії картки, PIN-код та СVV-код, коди банків та мобільних операторів. Згодом зібрану інформацію вони використовували для привласнення грошей із банківських рахунків.
Ще одна популярна афера – дзвінки від імені правоохоронців або лікарів за схемою «ваш родич потрапив у ДТП».
Поширеними схемами аферистів також були створення фішингових ресурсів, схожих на популярні Інтернет-магазини, банківські установи або організації. Основне завдання таких сайтів – викрадення логінів і паролів або ж отримання банківських даних для привласнення грошей. Так, наприклад, зловмисники роблять розсилки нібито від імені банку із посиланням на фішинговий ресурс, де просять ввести персональні дані «для перевірки».
Також у 2020 році набули популярності шахрайські схеми, замасковані під сервіси доставки платформ оголошень. У такому випадку злодії розміщували оголошення про продаж товарів і для обговорення деталей пропонували перейти у месенджери. Туди покупцям надсилали фальшиві накладні для сплати або посилання на фейковий ресурс, де потрібно оформити доставку. Однак врешті оплата надходила не на платформу оголошень, а на картку шахрая.
Поради кіберполіції: як себе убезпечити?
не передавайте нікому дані своєї банківської картки (особливо CVV-код та пін-код), адже працівники банку ніколи не запитують таку інформацію;
для безпечного онлайн-шопінгу використовуйте лише перевірені ресурси та обирайте післяплату;
у разі купівлі на платформі оголошень, обговорюйте деталі угоди тільки в чаті цієї платформи і не переходьте в сторонні месенджери;
зверніть увагу, що сайти, які приймають онлайн-платежі, мають бути захищеними, для цього в назві адреси вони мають містити https:// та значок «замочок»;
уважно перевіряйте правильність назви необхідного сайту. Один непомітний символ на панелі адреси може означати, що ви потрапили на фішинговий сайт;
не переходьте за сумнівними посиланнями.
Фото з сайту кіберполіції та мережі Інтернет.
«Дізнавайтесь про новини міста першими! Підписуйтесь на наш Telegram!»
Не змерзли, криворіжці? Як уникнути переохолодження
Шахрай перевів собі гроші, зібрані на лікування хворої дитини. Дитина померла
Увага! На допомозі ФОПам шахраї збудували нову схему обману